Маловідомі туристичні місця Дніпропетровщини

При згадці про Дніпропетровщину, багато хто згадує місто, відомі пам’ятники культури, музеї, набережну та церкви. Але є у нас і дуже цікаві, але не «розкручені» місця, які можуть стати цікавою родзинкою у вашому туристичному маршруті.

Шолоховський (Токовський) водоспад
Цей каскадний водоспад, більш відомий у народі як «Червоні камні» — одне з найкрасивіших місць у Дніпропетровській області. Оазис, що розкинувся серед мальовничих пагорбів, щороку приваблює безліч туристів. Довжина водоспаду якого близько 14 метрів, відвідувати його найкраще навесні, коли бурхливі потоки особливо повноводні. Водоспад складається не тільки з каскадів, висота яких сягає півтора метра, але також порогів, і гранітних «ванн», що є його родзинкою. Неподалік від водоспаду розташоване також мальовниче озеро.

 Водоспад «Біле каміння»

Ще один водоспад на Дніпропетровщині знаходиться на порогах річки Інгулець у Кривому Розі. Вода падає з висоти чотириповерхового будинку — близько 12 метрів.  Сходи водоспаду з каміння майже завжди покриті білою піною води. Унікальне диво природи утворилося на початку 30-х років минулого століття, після того як побудували Карачуновське водосховище. Основа водоспаду -це гранітна порода, яка виходить назовні. Поруч з водоспадом є залізничний міст через Інгулець. Це, до речі, найвищий міст Криворізького басейну. Його висота — 53 метри, довжина — понад 160 м.
Костел святого Миколая
Напередодні свята «українського Санта Клауса» доречним буде відвідати Костел святого Миколая. Це костел у Кам’янському вважається найбільшим у Південній Україні. Будівництво Кам’янського костелу, складеного з жовтого київської цегли і розрахованого на одночасне відвідування п’ятисот прихожан, тривало більше двох років і завершилося в 1897 році. Його побудували за проектом польського архітектора Маріана Хорманського для католиків, які працювали на металургійному заводі у місті.  На найпочеснішому місці у вівтарній частині костелу стоять фігури святі Микола і Варвара. Фігура св. Миколи, як і фігури святих Казимира, Варвари і Антонія, є специфічними поліхромними скульптурам, розписаним срібло- і золотовмісними фарбами («золотий лак»). Також є тут і вирізана з липи фігура Ісуса Христа на хресті. Розп’яття розташоване в центрі різьблений дерев’яної вівтарної частини, яка своїми обрисами повторює обриси вежі костелу. Готичні форми собору, дві його 33-метрові вежі красою і величчю вражають не менше, ніж середньовічні костели Польщі чи Західної України. А з висоти пташиного польоту костел Святого Миколая виглядає, ніби хрест латинської форми. З 1999 року настоятель костелу — монах-капуцин Блажений Суска.


Пороховий острів (Кодачек)
Острів Пороховий — Кодачек розташований біля правого берега Дніпра на Південній околиці міста в селі Старі Кодаки. Цей острів також називають Козацький, він же Козачковський, він же Індри — музей старожитностей. 
Поповий мис з кладовищем
 Попов мис — розташований по лівому березі Самари і селищі Рибальське на Ігренському півострові Дніпропетровської області. Довжина мису 1,3 км, ширина — від 120 до 230 метрів. У центрі Попового мису розташований великий занедбаний цвинтар. Збережені надгробки, переважно кінця 19 століття. Практично всі могили розкопані. Багато могильних каменів сповзли в ями розкопів. Цікаво, що грані пам’ятників ретельно оброблені, а написи на пам’ятниках неакуратні і безграмотні. Складається враження, що надгробки виготовлялися в майстерні, а епітафії вирубувалися дилетантами, наприклад родичами покійних. Метрів за п’ятдесят від сучасної дороги досить великий курган. Канава, що розсікає насип кургану, розкриває плити кромлеха. На відміну від цього розкопу, причини появи багатометрових траншей на кладовищі і галявинах мису незрозумілі.
 Руїни Кодацької Фортеці
В селі Старі Кодаки Дніпропетровської області знаходяться руїни старої Фортеці. Вона була побудована поляками на високому правому березі Дніпра французьким інженером Г. Левассером де Бопланом. Заснована в червні 1635 року, але вже в серпні 1635 року була захоплена і зруйнована українськими козаками на чолі з І. Сулимою (за що він незабаром був страчений у Варшаві). У 1639 року поляки знову відбудували фортеця і ще більше її зміцнили. Але у вересні 1648 року під час національно-визвольної війни вона знову була взята козацькими загонами під командуванням полковника Г. Нестеренка. На честь цієї події в 1910 році тут було встановлено обеліск . У 1656 р в фортеці помістили Лоцманську варту, яка проводила через пороги купецькі судна. У 1699 р в фортеці побував Петро I, а в 1709 р за його наказом фортеця було закрито.

Джерело https://vesti.dp.ua/malovidomi-turistichni-miscya-dnipropetrovshhini-foto/

Восьме диво світу

ТАК,  ЦЕ 8-Е ДИВО СВІТУ!
УНІКАЛЬНИЙ САД В ДУБАЇ!


Джерело

Google зробив карти об'єктів Сонячної системи

Google Maps тепер показує не тільки карту Землі, але й найбільш досліджені об'єкти Сонячної системи, включаючи всі планети з твердою поверхнею, а також найбільш значущі супутники і карликові планети. Загалом, якщо вам набридло гуляти по Землі, то можете вже зараз почати вивчати карту Марса або супутників Сатурна тут:  https://www.google.com/maps/space/earth

Різдвяні традиції різних країн світу

СВЯТКУВАННЯ ОДНОГО І ТОГО Ж СВЯТА У ПРАВОСЛАВНИХ І КАТОЛИКІВ ВЗАГАЛІ ДУЖЕ СИЛЬНО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ЗОВНІ: ЯКЩО ПРАВОСЛАВНІ В ОСНОВНОМУ ВІДЧУВАЮТЬ ДУХОВНУ РАДІСТЬ І ВНУТРІШНЄ УМИРОТВОРЕННЯ, ТО КАТОЛИЦЬКЕ РІЗДВО ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ З ВЕЛИКОЮ ПОМПЕЗНІСТЮ І БРАВУРНІСТЮ.

У Західній Європі свої давні традиції: матінка Європа знаходиться якраз посередині між США і Сходом. Католики в Англії, Франції, Німеччині святкують цю подію приблизно однаково. В ніч перед Різдвом малюки ставлять на підвіконня (або прив'язують до каміна) свій черевичок. Вони впевнені, що добрий гном, проходячи мимо, обов'язково загляне до них у будинок, щоб залишити подарунки; а щоб гном не пройшов повз, діти розмальовують вікна, стекла і дашки акварельними фарбами. Ялинкові іграшки обов'язково роблять своїми руками – з клаптиків, блискіток, дощику, картону і кольорового паперу.

У Великобританії на Різдво всі вікна сільських будинків освітлені свічками, і тому ніч перед різдвом серед місцевих жителів називається Ніч свічок. Ще з середньовічних часів британці зберегли обряд ряжения, щоб показати більш живі враження про біблійних історіях. Але найбільш, мабуть, гарна традиція досі існує в Ірландії увечері напередодні Різдва двері кожного будинку відкриваються, і кожен, хто зайде в них, стає бажаним гостем. Його обов'язково посадять за почесне місце, запропонують склянку доброго вина і скажуть: “За мир у цьому домі і в усьому світі!“

Шотландці відкривають двері своїх будинків, коли стрілки годинника наближаються до дванадцяти і тримають їх відкритими, поки не пролунає останній удар – таким чином, вони проводжають старий і зустрічають новий рік. А гостю належить принести з собою маленький вуглик, щоб кинути його в сімейний камін і побажати, щоб вогонь у ньому горів ще довго.

У Голландії у Святвечір Святий Ніколас приходить до тих дітей, які вели себе добре, з подарунками. Всі голландські діти знають це і передпраздниками ведуть себе добре. Увечері двері в будинок наглухо закриваються, стіл накривається білою скатертиною, на яку кладуть дитячі черевички. А, прокинувшись вранці, люди виявляють, що Святий Ніколас побував у них в будинку – стіл виявляється повний солодощів та подарунків, а будинок - радості та святкових веселощів!

У Скандинавських країнах прийнято починати Різдво з домашніх пряників – з безлічі маленьких і одного великого, щоб з'їсти його всім разом. На святкову вечерю готується спеціальна каша. Той, хто знайде в цій каші горіх, неодмінно одружиться чи вийде заміж у наступному році. Всі подарунки складають в один великий мішок. Хтось один з дітей вбирається гномом і роздає подарунки всім, що зібралися навколо великої ялинки, прикрашеної палаючими свічками. Після цього всі – від мала до велика – починають співати і танцювати до самої пізньої ночі.

Для американців Різдво – найулюбленіше і довгоочікуване свято. До нього починають готуватися ще з листопада: міста прикрашають різнокольоровими гірляндами, фонтанами яскравих вогників, святковими декораціями. Всюди на вулицях бродять усміхнені Санта-Клауси. Таким чином, американці заздалегідь самі створюють собі святковий настрій. Особливе місце в їх звичаї займають і безліч різдвяних подарунків в барвистих упаковках, які обов'язково дарують всі члени сім'ї один до одного. Відзначають Різдво американці виключно в колі сім'ї. В цей день для них не існує приятелів і товаришів по службі – в цьому вони непохитні. Після сімейної вечері та обміну подарунками люди висипають на вулиці, де на площах починаються всілякі святкові шоу з танцями і піснями. І, нарешті, ще одна невід'ємна подія – це щорічний шкільний різдвяний бал. Зовсім інакше виглядають звичаї і традиції, які свято бережуть і мешканці Східної Європи.

У Болгарії головний звичай на Різдво полягає в колядуванні, в якому беруть участь тільки чоловіки, які в різдвяну ніч збираються в дружини і виходять на вулиці, з піснями і танцями вітаючи один одного. Під різдво болгари часто гадають на продуктах: срібна монета в шматку хліба означає щастя, повний горіх – здоров'я, а порожній – хвороба. Перший шматок хліба дівчата не з'їдають, а кладуть під подушку, щоб приснився суджений.

У Румунії вечір перед Різдвом також багатий різними колядками. Ледь спускається сонце, в кожному будинку запалюють свічку з чистого воску перед іконою Христа, яка повинна горіти всю ніч, “щоб щастя могло зайти в дім“.

В Україні Різдво Христове – також один з найважливіших свят. Святковий стіл, прикрашений по-особливому сіном або соломою, в цей день приймає тільки членів сім'ї. Сама вечеря зазвичай проходить в урочистому мовчанні. Неодмінний атрибут свята – різдвяна ялинка, під яку дорослі кладуть подарунки своїм дітям.

Але як би не відзначали Різдво у всьому світі, якими б традиціями ні дорожили представники різних національностей, в Різдво всіх об'єднує одне – практично в кожному домі панує спокій, затишок і радість. Люди забувають про всі негаразди і перебувають в атмосфері свята!

Джерело:https://ukr.media/culture/248060/